Що краще? (Минуле? Але досить ще актуальна стаття)

Мале підприємство є невід’ємним елементом ринкової системи, що сприяє структурній перебудові економіки, зміцненню економічної бази регіонів, швидкому насиченню ринку товарами та послугами, а також послабленню монополізму, розвитку конкуренції та впровадженню досягнень науково-технічного прогресу. Крім того, воно дає змогу зміцнити експортний потенціал, забезпечує зайнятість значної частини населення і зумовлює потребу здійснення комплексних економічних реформ. Ударимо бізнес-центрами і технопарками по відсутності інвестицій та кредитів Якщо інвестиційні ресурси вкрай обмежені, фінансова система не зацікавлена в довготерміновому кредитуванні, а інституційні інвестори просто відсутні, нічого іншого не залишається, як удосконалювати нормативно-правову базу, забезпечувати інформаційні і консультаційні послуги та розвивати мережу бізнес інкубаторів, технопарків, виробничо-технологічних центрів тощо. І саме в цьому напрямку прийнятий Закон “Про державну підтримку малого підприємництва” виглядає досить актуальним. Адже він стверджує, по-перше, що підтримка малого підприємництва є одним з найважливіших завдань державної політики. А по-друге, закон наголошує на потребі спрямування державних та регіональних програм підтримки малого підприємництва саме на створення інфраструктури підтримки і розвитку підприємництва – бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультаційних та інформаційних систем тощо. Відсутність приміщень + висока оренда = фіктивні адреси У процесі роботи державних органів з реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності було виявлено певні недоліки законодавчої бази, що регулює порядок реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності. Так, скажімо, проаналізувавши практику реєстрації, фахівці встановили таке: суб’єкти підприємництва реєструються за фіктивними адресами саме через те, що стикаються з проблемою або банальної відсутності приміщень для свого розміщення, або ж – зі значними витратами, необхідними для утримання цих приміщень на етапі реєстрації та свого становлення. Внаслідок цього таке підприємство, що втекло від цієї проблеми на фіктивну адресу, не можливо ані розшукати, ані попередити його керівництво про необхідність подання звітів, сплати податків, а це, в свою чергу, призводить до накладання на підприємство високих штрафів, блокування їхніх рахунків тощо. Особливого поширення таке явище набуло у великих містах (Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську та інших обласних центрах), де найбільше реєструється суб’єктів підприємницької діяльності. До ваших послуг – вже зареєстрований офіс Органам державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в м. Києві таки вдалося знайти вихід з такої ситуації. Вони запропонували на державному рівні вирішити питання створення мережі так званих “зареєстрованих офісів” – бізнес-центрів, які надавали б цивілізовані послуги з обслуговування місцеперебування суб’єктів підприємницької діяльності (поштові, комунікаційні, бухгалтерські, юридичні) згідно договорів про співробітництво. Це ж, звісно сприятиме розвитку підприємництва та збільшить надходження до бюджету. Ці пропозиції не належать до теорії, а ґрунтуються на практичному досвіді створення та діяльності бізнес-центрів, який вже набуто в Печерському, Дніпровському, Ленінградському та Дарницькому районах м. Києва. Наприклад, у травні минулого року розпочав роботу бізнес-центр Дарницького району м. Києва (вул. Ялтинська, 5 Б). Його головним завданням є надання допомоги підприємцям на початковому етапі діяльності в подолання труднощів, пов’язаних з відсутністю достатніх знань з питань створення підприємств, ведення бізнесу, управлінського досвіду, комерційної інформації, доступу до кредитів тощо. Бізнес-центр покликаний також сприяти врегулюванню взаємовідносин підприємств з органами влади, аналізувати діяльність підприємств та вносити пропозиції з питань удосконалення системи регулювання підприємницької діяльності в межах району. Відповідно до своїх завдань бізнес-центр здійснює секретарське обслуговування підприємств з наданням місцезнаходження, надає допомогу в процесі реєстрації підприємств, отримані ліцензій та патентів, а також здійснює юридичне обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності шляхом надання консультації з питань чинного законодавства та безпосереднього ведення справ (представлення інтересів у суді та інших органах державної влади, ведення переговорів, складання договорів тощо). Але діяльність бізнес-центру не обмежується лише цим. Він також налагоджує співпрацю підприємств із владою під час здійснення того чи іншого проекту, обґрунтовує необхідність прийняття позитивних рішень з тих чи інших питань, з якими підприємці звертаються на адресу держави. І до того ж надає послуги з ведення бухгалтерського обліку. Бізнес і влада: точки дотику Бізнес-центр тісно співпрацює з Дарницькою райдержадміністрацією Києва, яка надає йому інформацію про суб’єкти підприємницької діяльності, зареєстровані в районі; про стан районного ринку кадрів, наявність приміщень і майна, які можуть бути орендовані. Значна увага приділяється питанню незадіяних потужностей, на основі яких здійснюється аналіз можливостей створення на їхній базі структур малого та середнього бізнесу. Адміністрація надає також інформацію про законодавчі та нормативні документи у сфері підприємництва та іншу оперативну інформацію, вкрай необхідну для функціонування бізнес-центру. Згодом, як передбачається, бізнес-центр спільно з районною державною адміністрацією займеться і організацією виставок товарів та послуг. Звісно ж, районна адміністрація надає бізнес-центру в користування приміщення, де розміщується його матеріально-технічна база та персонал. Бізнес-центр – творці ділового середовища. Бізнес-центр також акумулює оперативну інформацію про поточну діяльність підприємців, зареєстрованих у районі, а також і про зміну місцезнаходження того чи іншого підприємства, зміну посадових осіб. Тут працюють кваліфіковані юристи й економісти, адже його було створено на базі ТОВ “Юридична фірма “Життя і право“, що, власне, й координує та контролює весь механізм його діяльності. Які ж реальні вигоди дістає від такого бізнес-центру майбутній підприємець, який вперше задумав розпочати свою справу? Ще до прийняття рішення про створення суб’єкта підприємницької діяльності, власник вже має реальну змогу безоплатно отримати компетентне роз’яснення про порядок реєстрації, діяльність підприємства та його відносини з державними органами. Уклавши договір про співробітництво з таким бізнес-центром, керівники й співробітники підприємства можуть користуватися, за погодженим графіком, офісною технікою (комп’ютером, копіювальним апаратом, факсом), отримувати дзвінки, факси, листи на адресу бізнес-центру, які належним чином реєструються й неодмінно передаються безпосередньо на підприємство. ДО того ж підприємці здобувають ще й додаткові сервісні можливості: вони використовують приміщення такого бізнес-центру для проведення перевірок державними органами, а також загальних зборів учасників, нарад керівних органів підприємства, проведення переговорів з партнерами, тощо. Завдяки такій розгалуженій мережі послуг зростає кількість клієнтів. Це ми бачимо на прикладі нашого бізнес-центру. Так, лише за півроку ним було укладено близько 150 договорів про співробітництво з новоствореними та вже працюючими підприємствами. Саме завдяки його діяльності в Ленінградському районі столиці було створено більш сприятливе середовище для розвитку малого й середнього бізнесу. Про це свідчать і дані статистики. Наприклад, упродовж 1999 р. у районі було зареєстровано 537 підприємств, в тому числі за 10 місяців – 432 підприємства. А впродовж 10 місяців 2000 р. тут зареєстровано 577 підприємств. Що краще? Звісно, подібні структури діють і в інших містах України. Корисно було б ознайомитися і з їхнім досвідом роботи. Але врешті-решт загальну практику вітчизняних бізнес-центрів можна звести до одного питання. Воно полягає в тому, що підприємці, насамперед, мають зробити самостійний вибір і визначитися з тим, що все ж таки для них краще – реєструвати підприємство за надійною адресою бізнес-центру чи купувати фіктивний договір оренди? Підтримувати цивілізовані стосунки з державними органами чи постійно сплачувати штрафи? Отримувати кваліфіковану допомогу з питань діяльності підприємства упродовж року за символічну платню чи звертатися за досить недешевою одноразовою допомогою до юридичних фірм і бухгалтерів? Що все-таки краще?! З огляду на пропозиції та практичний досвід органів державної реєстрації, гадаємо, що це питання варто враховувати в проекті Закону України “Про систему державної реєстрації суб’єктів господарювання”, що перебуває зараз на розгляді у Верховній Раді.